Нестайко Всеволод

                      (1930-2014)

ЗО січня 1930 Народився в м. Бердичеві на Житомирщині в сім'ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, загинув його батько.

1933 Сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б'ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом».

1943 З мамою Всеволод Нестайко провів два роки в страшній київській окупації. Мама організувала в своїй кімнатці підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань. Ці уроки допомогли — Всеволода прийняли зразу до шостого класу.

1947 Скінчивши десятирічку,майбутній письменник вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету. Нелегкими й голодними були повоєнні роки Всеволода Нестайка, але то були роки юності й студентства, які запам'ятовуються на все життя.

1950-1956 В. Нестайко працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видавництві «Молодь».

1952 Всеволод Зіновійович закінчує філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. А перед тим, у 1950 році, Нестайків однокурсник Олег Микитенко вступає до аспірантури й залишає роботу в дитячому журналі "Барвінок". "Я став працювати замість нього літредактором-коректором. Відтоді й почався мій зв’язок з українською дитячою літературою", – згадує згодом Всеволод Зіновійович. У "Барвінку" молодий письменник почав друкуватися й спілкуватися з класиками – Юрієм Яновським, Павлом Тичиною, Наталею Забілою, Оксаною Іваненко, Максимом Рильським.

1956-1987 Всеволод Нестайко завідував редакцією у видавництві «Веселка».

1956 Перші оповідання для дітей Всеволод Зіновійович Нестайко почав друкувати в журналах "Барвінок" та "Піонерія". Перша книжка під назвою "Шурка і Шурко" побачила світ. Цього ж 1956 року Всеволод Зіновійович вступає до Спілки письменників.

1956 - 1976 Свій шлях у дитячій літературі Всеволод Зіновійович засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них "В Країні сонячних Зайчиків" (1959), "Супутник ЛІРА-3" (1960), "Космо-Натка" (1963), "Робінзон Кукурузо" (1964), "Тореадори з Васюківки" (1973), "Одиниця з обманом" (1976) та інші.

1957 Нестайко одружується, дружина Світлана Пилипівна супроводжує письменника на протязі всього його життя.

1963 Роман Тореадори з Васюківки. Вперше видавався у 70-тих роках видавництвами "Веселка" та "Школа". За часів незалежної України твір було надруковано видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Роман складається із трьох частин: "Пригоди Робінзона Кукурузо", "Незнайомець з тринадцятої квартири" та "Таємниця трьох невідомих". Героями повісті є Ява та Павлуша. Роман зазнав другої редакції у 2004 році: було видалено ідеологічні нашарування, деталі, незрозумілі після розпаду СРСР, і додано нові сюжети.

1968-1969 Телефільм "Тореадори з Васюківки" одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія) – головну премію (1969). Його замовили загалом 72 країни світу. На жаль, в Україні на телеекранах фільм не з’явився. Чиновники від культури знайшли в ньому наклеп на радянську дійсність, а героїв визнали "нетиповими піонерами".

1979 Трилогію "Тореадори з Васюківки" внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

1984-1985 Кінофільм "Одиниця з обманом" премійовано на Всесоюзному кінофестивалі у Києві (1984), відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985).

1982 За повість-казку "Незвичайні пригоди у лісовій школі" Всеволод Нестайко був удостоєний премії ім. Лесі Українки.

2004 У донбаському місті Дружківка працює дитяча бібліотека імені В.З. Нестайка.

16 серпня 2014 року класик української дитячої літератури відійшов у вічність.

Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 у Бердичіві. Закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Закінчив навчання на філологічному факультеті 1952 року.

Під час Першої світової майбутні батьки Нестайка опинилися по різні сторони фронту. Тато - колишній "січовий стрілець" (пізніше боєць Української Галицької армії), мама - викладач російської словесності і сестра милосердя в Російській імператорській армії. В 1933-му батька репресували органи НКВД. Рятуючись від Голодомору, мама з сином переїхала у Київ до сестри. У столиці разом із матір'ю пережив нацистську окупацію. За словами Нестайка, "можу повторити за Чєховим: у дитинстві в мене не було дитинства.

У дитинстві разом із сусідом та однолітком Вітасиком Дяченком читали книжки: Миколи Трублаїні («Лахтак», «Шхуна "Колумб"»), Джека Лондона, Жюля Верна, Бориса Житкова, та мріяли стати капітанами далекого плавання. Як виявилось, через особливості зору Нестайко не міг стати моряком, а сусід таки став капітаном.

Працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві «Веселка».

П'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі засвідчив виданням близько сорока книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Перше оповідання для дітей Всеволод Нестайко надрукував у журналі «Барвінок» в 24 роки. Також друкувався у «Піонерії». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році.

За його повістями та оповіданнями поставлено фільми «Одиниця з обманом», «Чудеса в Гарбузянах», короткометражна стрічка «Тореадори з Васюківки».

На початку 2000 року надрукував у «Барвінку» свою нову повість-казку «Ковалі Щастя, або Новорічний детектив».

2004 року В.Нестайко разом із поетом та редактором Іваном Малковичем опрацювали та опублікували нову авторську редакцію книги «Тореадори з Васюківки». Твір позбавлено деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. З'явилися й нові епізоди.

Вів програму на Національному радіо України «Радіобайка Всеволода Нестайка».

Найвідоміші твори Нестайка - трилогія "Тореадори з Васюківки", казки "У країні сонячних Зайчиків", "Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків", "Неймовірні пригоди у лісовій школі", повісті "Одиниця з обманом", "П'ятірка з хвостиком", "Загадка старого клоуна", "Чудеса в Гарбузянах", "Пригоди Грицька Половинки" та інші.

Письменник проживав у Києві на Печерську. В останні роки життя Нестайко відійшов від активної письменницької діяльності. Останній за ліком твір за життя автора побачив світ у 2009 році і називався "Найновіші пригоди Косі Вуханя та Колька Колючки".

Помер Всеволод Зіновійович Нестайко 16 серпня 2014 року. Похований у Києві.